Аномалія «Холодець» здатна породити такий предмет за дуже рідкого, екстремального збігу фізичних умов. У результаті виходить напівпрозорий твердий артефакт, рідкісний та дорогий.
    

Ті, хто зазнав тривалого впливу випромінювачів у секторі «Янтар» або у деяких інших. Необережні сталкери швидко божеволіють, перетворюючись на бродячі напівтрупи. Їх багато ходить Зоною, деякі дістаються навіть периметра. Так чи інакше, допомогти їм уже неможливо: процес руйнування особистості є необоротним. Хоча зомбовані сталкери ще можуть скористатися своєю зброєю, із розумом у них зовсім погано. За зустрічі із таким можна почути, як він бубонить собі під ніс уривки фраз, - які, втім, позбавлені сенсу... 

Солдати, які пройшли після досвіду служби в Зоні спеціальну підготовку, або ж сталкери, що підписали контракт з армією. Зазвичай забезпечуються великою кількістю допоміжного спорядження і добрим озброєнням. В основному використовуються для вивчення причин та наслідків катастрофи, а також займаються картографуванням Зони. Можуть ходити як поодинці, так і групами до п'яти осіб. Звичайних сталкерів до себе не підпускають - одразу ж відкривають вогонь.
    

Із часів першої катастрофи в собачому роді перемінилося вже кілька поколінь і в кожному з них дедалі більше спостерігався вплив Зони. Мутації та еволюційна адаптація призвели до посилення колись слабко виражених собачих здібностей, причому найчастіше за кошт здібностей звичних. Основні фізіологічні зміни торкнулися зору - він майже зник, зате набагато посилилося чуття...

Напівлегендарний монстр - старі сталкери описують його як високого сутулого гуманоїда із безліччю щупалець на місці рота. За їхніми словами, за допомогою щупалець ця істота харчується: уп'явшись ними у шию живої жертви, вона паралізує свою здобич і висмоктує її кров; після такої процедури від людини лишається лише висохла оболонка, що скидається на мумію...

Великий звір, що досягає півтора метрів у холці. Своєю живучістю та агресивністю ця тварина перевершує своїх родичів поза Зоною і не поступається більшості мутантів. Мутагенні процеси, обумовлені впливом радіації та аномалій, значною мірою позначилися на вигляді цих ссавців: місцями останні облисіли, а місцями, навпаки, відростили дуже довгу й жорстку вовну...

Зоні вижив лише один вид птахів - ворони: інші пернаті не змогли перенести радіації й не навчилися уникати аномалій. Щоб не загинути у лабіринті гравітаційних пасток, військові льотчики використовують складні детектори, а от секрет воронів незабаром зведе з розуму орнітологів та біологів. Існує багато теорій, котрі пояснюють цей феномен; утім, всі вони сходяться на одному: причиною чуда є розвитий мозок воронів, в якому склався комплекс надскладних рефлексів.
    

Домашні свині, що опинилися у Зоні, як і багато інших живих організмів, зазнали сильної мутації. Оскільки було порушено гени, що контролюють процеси метаболізму, фенотип тварини різко змінився. Свині Зони, котрих сталкери називають плоттю - один із найбільш наочних прикладів наруги Зони над природою...

Справді надприродні невидимі істоти, що зустрічаються лише у глибині Зони й живуть зазвичай всередині напівзруйнованих будинків. Про походження нічого достеменно не відомо; існує легенда, що це духи сталкерів, які потрапили під потужний викид із Саркофагу. Прояви цих невидимок справді відповідають легендам про полтергейст (звідси й назва) і відзначаються великою розмаїтістю: від періодичного виття та сміху до небезпечних вогненних куль, котрі раптово з'являються нізвідки...

Попри свою назву, псевдособаки походять не від собак, а від вовків. Дикі тварини, які жили у лісах Зони на момент катастрофи, поклали початок одному із найнебезпечніших видів мутантів. Псевдособаки настільки не схожі на собак-мутантів, наскільки дикі вовки не схожі на болонок...