Із часів першої катастрофи в собачому роді перемінилося вже кілька поколінь і в кожному з них дедалі більше спостерігався вплив Зони. Мутації та еволюційна адаптація призвели до посилення колись слабко виражених собачих здібностей, причому найчастіше за кошт здібностей звичних. Основні фізіологічні зміни торкнулися зору - він майже зник, зате набагато посилилося чуття...
Напівлегендарний монстр - старі сталкери описують його як високого сутулого гуманоїда із безліччю щупалець на місці рота. За їхніми словами, за допомогою щупалець ця істота харчується: уп'явшись ними у шию живої жертви, вона паралізує свою здобич і висмоктує її кров; після такої процедури від людини лишається лише висохла оболонка, що скидається на мумію...
Великий звір, що досягає півтора метрів у холці. Своєю живучістю та агресивністю ця тварина перевершує своїх родичів поза Зоною і не поступається більшості мутантів. Мутагенні процеси, обумовлені впливом радіації та аномалій, значною мірою позначилися на вигляді цих ссавців: місцями останні облисіли, а місцями, навпаки, відростили дуже довгу й жорстку вовну...
Зоні вижив лише один вид птахів - ворони: інші пернаті не змогли перенести радіації й не навчилися уникати аномалій. Щоб не загинути у лабіринті гравітаційних пасток, військові льотчики використовують складні детектори, а от секрет воронів незабаром зведе з розуму орнітологів та біологів. Існує багато теорій, котрі пояснюють цей феномен; утім, всі вони сходяться на одному: причиною чуда є розвитий мозок воронів, в якому склався комплекс надскладних рефлексів.
Домашні свині, що опинилися у Зоні, як і багато інших живих організмів, зазнали сильної мутації. Оскільки було порушено гени, що контролюють процеси метаболізму, фенотип тварини різко змінився. Свині Зони, котрих сталкери називають плоттю - один із найбільш наочних прикладів наруги Зони над природою...
Справді надприродні невидимі істоти, що зустрічаються лише у глибині Зони й живуть зазвичай всередині напівзруйнованих будинків. Про походження нічого достеменно не відомо; існує легенда, що це духи сталкерів, які потрапили під потужний викид із Саркофагу. Прояви цих невидимок справді відповідають легендам про полтергейст (звідси й назва) і відзначаються великою розмаїтістю: від періодичного виття та сміху до небезпечних вогненних куль, котрі раптово з'являються нізвідки...
Попри свою назву, псевдособаки походять не від собак, а від вовків. Дикі тварини, які жили у лісах Зони на момент катастрофи, поклали початок одному із найнебезпечніших видів мутантів. Псевдособаки настільки не схожі на собак-мутантів, наскільки дикі вовки не схожі на болонок...
Величезна туша, що складається із каплеподібного тулуба та пари гіпертрофованих кінцівок - таким є псевдогігант. Руконоги ця істота використовує для пересування та хапання жертви. Доросла особина сягає двох тонн ваги за зросту близько двох метрів. Зовнішня незграбність є оманливою: псевдогіганти дуже рухливі, їхні м'язи відзначаються просто дивовижною силою, а кістки за міццю не поступаються металу...
Ці істоти, зважаючи на все, колись були людьми, хоча складно уявити, які умови можуть довести людину до подібного стану. Снорки - це божевільні створіння, котрі ведуть абсолютно тваринний спосіб життя й за своєю суттю слабко відрізняються від хижих монстрів Зони. Пересуваються вони на чотирьох кінцівках, підстрибуючи над землею і постійно нюхаючи її, щоб відчути запах жертви...
Насправді ці тварини не є родичами звичайним тушканам, хоча й скидаються на них. Визначити вид, від якого пішли тушкани Зони, поки що неможливо; можна лише стверджувати, що їхні предки були зграйовими тваринами, швидше за все гризунами...